- комутувати
- -у́ю, -у́єш, недок.Установлювати зв'язок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
комутувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
комутівний — а/, е/. Здатний комутувати … Український тлумачний словник
комутований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до комутувати. •• Комуто/ваний зв язо/к зв язок, встановлений за допомогою комутації (див. комутація2 2) … Український тлумачний словник
комутовний — а, е. Якого можна комутувати … Український тлумачний словник
комутування — я, с. Дія за знач. комутувати … Український тлумачний словник
комутуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до комутувати … Український тлумачний словник